Українські археологи знайшли можливий доказ злочину часів Петра І

У місті Батурин на Чернігівщині на місці зруйнованої фортеці вчені розкопали масове поховання дітей з понівеченими кінцівками.
Історики вважають знахідку прямим доказом військового злочину проти мирних українців, який здійснили солдати російського царя Петра І.
Цих людей, переконані історики, вбили російські солдати, якими командував Олександр Меншиков під час розгрому Батурина. З сімдесяти поховань, що виявили чернігівські археологи на місці Батуринської трагедії, майже тридцять – дитячі. Володимир Коваленко - археолог, викладач кафедри історії України Чернігівського державного університету:
"На розкопі цього року ми можемо побачити поховання дітей, рядочками, без трун, з вугликами в засипці. Є поховання з простреленими черепами, з розбитими головами. Діти, підлітки від 2 до 15 років. Це свідчить, що різня була тотальною, і в Батурині не залишилось нікого".
У листопаді 1708 року, після змови гетьмана Івана Мазепи із Карлом XII, цар Петро Перший із військом вирушив на гетьмaнську столицю Батурин. 15 тисяч мирних жителів сховалися у Батуринський фортеці. Таємний хід російським солдатам показав зрадник. Фортецю спалили і зрівняли з землею. Почалaся різанина. Загинуло 6 тисяч мирних жителів. Трупи ховали наступного дня у мeрзлу землю. Всі знайдені могили – неглибокі, засипані землею вперeміш із битою цеглою та попелом, деякі тіла понiвечені. Розкопки фінансує Канадська діаспора. Там Батурин називають Українською Троєю.
Убитих батуринців не перепоховуватимуть. Могили освятять і знову закопають. Біля поховань встановлено кам’яний хрест без написів. Військовим злочином Батуринську трагедію поки називають лише історики.

ТВОРЦІ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ                  

            Три “К” – “креатив – культура – капітал” (creating of cultural capital) – спричинили свого часу розвиток так званих малих міст Європи, перетворили тихі провінційні містечка на великі культурні центри. З місцевих ініціатив розвивався провінційний Страсбург: від організації мистецьких бієнале, концертів класичної музики, рок-фестивалів -- до розвитку туристичної та дотичної до неї інфраструктур, до економічного розвитку, і нарешті -- до рішення Ради Європи розмістити у Старсбурзі свій центр.Досвід Ради Європи з питань культурного розвитку, шляхи “економізації” культури та “культуризації” економіки вивчали у Києві керівники восьми міст обласного підпорядкування та семи районних центрів України – переможці своєрідного конкурсу, який торік організувала Рада Європи за сприяння українського парламенту. Його учасники усвідомили: сучасна економіка вимірюється культурою, сучасна культура стає рушієм економіки, сприяє розвиткові європейських держав, дає змогу туристам з інших континентів знайомитися з історичними і мистецькими надбаннями окремих міст та регіонів Європи і цілих держав. За словами народного депутата України – голови парламентського комітету з питань культури Леся Танюка, саме культура здатна стати локомотивом соціально-економічних реформ, підґрунтям державотворення в Україні: “Наш комітет докладає великих зусиль щоб трансформувати культурну сферу, осучаснити її альтернативні підходи, її нові засади та нові механізми. Зокрема, це стосується підтримки комітетом ініціативи Міжнародного центру “Демократія через культуру” та проекту Ради Європи “Створення культурного капіталу”. Ми надаємо цьому проекту дуже великого значення, оскільки він “зачічпає” місцеві громади. І це якраз той випадок, коли ми кажемо: вітру не буде, треба гребти руками і не чекати, що центральна влада зробить погоду, наприклад, виступить з якоюсь ініціативою”.Експерти Ради Європи підтвердили, що європейська спільнота охоче допоможе українській культурі повернутися до “європейської культурної родини”, бути гідно представленою на світовому рівні. У цій галузі українцям допоможе, серед іншого, британський досвід, стверджує перший секретар Посольства Великобританії Мартін Гаріс: “І в Україні, і у Великобританії культура відіграє важливу роль, а це дуже добре для економіки, для розвитку наших країн. Я можу сказати, що з давніх давен Київ є столицею культури… І нині ця культура, на мій погляд, має стати фундаментом для розвитку економіки України, для зміцнення процесів демократизації, загалом для подальшого утвердження незалежності держави”.Результатом нинішнього семінару стало залучення інтернет-технологій до процесів культурного розвитку: міста і райцентри – “творці культурного капіталу” України поєднались у культурний портал, який Лесь Танюк назвав “мистецькою брамою”.

Богдана Костюк