Ваші засоби для чищення та гігієни дійсно „чисті”?

Не так давно єдиними доступними для більшості з нас товарами, призначеними, так би мовити, для краси, були звичайні мило, шампуні, зубні пасти та декілька простих косметичних засобів. Сьогодні ж тільки в США предмети особистої гігієни представляють індустрію із щорічними прибутками в 20 мільярдів доларів США, яка кардинально змінилася за останні десятиліття. Наші полиці з різними трав’яними настоями та лосьйонами перетворилися на цілі хімічні склади, забиті різноманітними фарбниками, консервантами, миючими та протимікробними засобами для чищення. І це лише початок довгого списку подібних засобів, що обіцяють більш чисте, світліше життя без хвороб.

Однак, на противагу інформації яку містять етикетки, такі товари можуть мати негативний вплив на наше здоров’я, на воду, яку ми п’ємо,  на живу природу. Деякі з таких ефектів можуть проявитися відразу під час вживання засобів, особливо у дітей та людей із слабким здоров’ям. Інші – дають про себе знати задовго після застосування. До того ж майже всі такі товари випускаються в упаковках, які споживачами відразу викидаються, збільшуючи  сміття.

Антибактерицидні засоби? Ось в чому заковика

Майже протягом всієї історії людства мило використовувалось як знищувач мікробів, який змивав бруд та жири з поверхні достатньо. Але з часів Другої світової війни створені людиною хімічні препарати змінили традиційний рецепт приготування цього продукту. Виробники почали все частіше виробляти мило, гелі для душа та інші миючі засоби із найрізноманітнішими запахами та добавками – в тому числі і з протимікробними, антибактерицидними властивостями – таким чином отримуючи великі прибутки.

Але дослідження показали, що антибактерицидне мило ненабагато ефективніше в боротьбі з мікробами за звичайне. Більше того, популярність такого антибактерицидного засобу гігієни сприяє проблемі опірності мікробів до медикаментів, створюючи можливість виникнення смертельних „супер-мікробів”, несприйнятливих до протимікробних засобів. Отже, багато антибіотиків та інших складників, що використовуються для боротьби з небезпечними для життя людини інфекціями на зразок малярії та туберкульозу, не є більше настільки ефективними, як раніше. І коли йдеться про боротьбу з мікробами, немає нічого кращого, ніж звичайні мило та вода.

ЧИ ЗНАЛИ ВИ, ЩО...

Більшість видів мила, хоч на упаковці і зазначено про їхню антибактерицидну дію, є насправді антимікробними, і борються вони як з вірусами, так і з бактеріями.

Передбачається, що до 2008 року обсяг прибутків на світовому ринку мила досягне 6 мільярдів доларів США. Особливо швидкі темпи зростання спостерігаються в Азії, де збільшується попит  на миючі засоби, в тому числі і на антибактерицидні.

Дія трихлозану, основного складника антимікробного мила, призводить до знищення ензимів у бактеріях, що робить неможливим їх розмноження; треба сказати, що трихлозан впливає на той самий ензим, що й антибіотик “ізоніейзід”, який використовується у лікуванні туберкульозу.

Зараз у США 75% рідкого мила та майже у 30% мила в брусках міститься трихлозан та інші протимікробні компоненти, які сприяють опірності бактерій до медикаментів.

Дослідження, проведене в 2002 році  “U.S. Geological Survey” виявило, що трихлозан та фталатез з антибактерицидного мила та інших миючих засобів забруднювали воду у всіх регіонах Сполучених Штатів через незначну концентрацію цих речовин у сточних водах.

Було також виявлено, що хімічні сполуки, які широко використовуються  у виробництві лаків для нігтів та ароматизаторів засобів особистої гігієни, спричиняють дефекти з народження у тварин. Тести, проведені в США, показують, що значно більша, ніж вважалося раніше, кількість фталати осідає у тканинах людського тіла.

Токсичні консерванти, в тому числі й компоненти, що вивільняють формальдегід, можливий канцероген, використовуються, щоб продовжити термін вживання багатьох засобів особистої гігієни. Дерматологи розглядають такі речовини як одну з найвірогідніших категорій інгредієнтів, що викликають алергічні реакції шкіри.

Певні фарбники, що використовуються у косметичних засобах, є звичайними алергенами та подразниками, в той час як інші містять ацетат цинку – важкий метал, токсичний для нервової системи.

Хімічні речовини, які застосовуються у зовніхніх засобах гігієни, проникають через шкіру всередину організму і циркулюють з потоком крові. Це ще одна привід до обережності при застосуванні різних засобів по догляду за шкірою.

Дві третини усіх миючих засобів на полицях американських магазинів мають позначку „антибактерицидний” і розроблені для боротьби з мікробами. Але вчені починають все більше турбуватися про зв’язок між цими товарами та поширенням „супер-мікробів”, що не піддаються впливу ліків.

УСП ІХИ

Деякі виробники засобів особистої гігієни почали використовувати у своїй продукції рослинні інгредієнти.

Деякі виробники добровільно перестали проводити випробування своєї продукції на лабораторних тваринах.

Вчені вимагають від виробників припинити використання антибактерицидних речовин у їхній продукції.

У відповідь на сильний тиск з боку активістів та споживачів, Європарламент у січні 2003 року прийняв резолюцію, яка забороняє використання у косметичних засобах певних пталати.

Щоб боротися із зростаючим опором бактерій до медикаментів, Всесвітня організація охорони здоров’я та Альянс за розумне використання антибіотиків здійснили міжнародні кампанії проти неправильного використання антимікробних засобів. Їхньою метою було проінформувати звичайних людей, медичних працівників та виробників про цю зростаючу проблему.

  ПРОСТІ РЕЧІ, ЯКІ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ВИ:

Перестаньте купувати мило та подібні продукти повсякденного вжитку, які містять трихлозан та інші протимікробні речовини – включаючи  зубну пасту, косметичні засоби, килими, пластикові кухонні приналежності, губки і навіть іграшки. Спонукайте дро цього вашу сім’ю, друзів та колег.

Перед приготуванням їжі та після туалету старанно мийте руки з милом, оскільки це найкращий спосіб запобігти застудам та хворобам, що передається через їжу.

Заохочуйте вашого лікаря та інших медичних працівників використовувати для запобігання поширення мікробів гелі для рук на спиртовій основі, а не різні антимікробні продукти.

Шукайте на упаковці інформацію про вміст органічних інгредієнтів або про те, що продукт не було випробувано на тваринах. Уникайте використовувати товари з поміткою „антибактерицидний”.

Звертайте увагу на розмір упаковки товару в порівнянні із розміром товару. Зробіть, наприклад, вибір на користь мила, загорнутого в звичайний папір, аніж рідкого мила в пляшці, яку після використання продукту треба буде просто викинути або піддати вторинній переробці.

Зверніться з проханням до працівників ваших улюблених магазинів створити лінії з продажу органічних предметів особистої гігієни.

Якщо на упаковці вашого улюбленого продукту немає чіткого роз’яснення, з чого він складається і які тести пройшов, зв’яжіться з компанією-виробником і висловіть своє занепокоєння.

Витратіть одну годину на те, щоб виявити у домашньому хазяйстві всі продукти, що можуть мати антибактерицидні властивості. Зверніть особливу увагу на мило, засоби для миття посуду та чищення ванни й туалету. Наступного разу, коли ви підете за покупками, замініть ці засоби звичайним милом та засобами чищення, які не містять цих компонентів.

Щоб отримати більше інформації з даної теми, відвідайте сайти таких організацій:

Альянс за розумне використання антибіотиків (www.tufts.edu/med/apua) – це міжнародна організація, що допомагає просвітити споживачів та лікарів про ризики, пов’язані з опірністю мікробів до антибіотиків. Вона надає інформацію про надмірне використання антибіотиків та інших антимікробних речовин, включаючи звичайні продукти, що використовуються у домашньому  господарстві.

Всесвітня організація охорони здоров’я (www.who.int/health_topics/drug_resistance/en) робить посилання до світових доповідей, новин та подій, пов’язаних з темою опірності мікробів до медикаментів.

Американський центр з контролю та запобігання хвороб (www.cdc.gov/drugresistance) пропонує різноманітну інформацію про небезпеку мікробного опору.

Робоча група з питань довкілля (Environmental Working Group  - EWG) на сайті www.nottoopretty.org здійснила кампанію, що мала на меті інформування щодо небезпек, пов’язаних з використанням пталатів в косметичних засобах.

OurStolenFuture.org (www.ourstolenfuture.org) (значення назви сайту та організації - Наше вкрадене майбутнє)– джерело інформації про результати різних наукових досліджень про впливи на людей та живу природу хімічних речовин, що руйнують ендокринну систему.

Люди за етичне ставлення до тварин (PETA) (www.peta.org) пропонує інформацію про те, як використовують тварин у тестах нових продуктів, про альтернативу таким тестам, а також надає списки компаній та їхні методи проведення подібних випробувань.